НОВОВОВЧИНЕЦЬКА ФІЛІЯ І СТУПЕНЯ ОЗО

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ОЗО "Черепковецький ЗЗСО І-ІІ ступенів Глибоцької селищної ради"

_________ В.К.Каменюк

наказ ОЗО "Черепковецький ЗЗСО І-ІІ ступенів Глибоцької селищної ради" № 38

від 30.08.2021 р

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

НОВОВОВЧИНЕЦЬКОЇ ФІЛІЇ І СТУПЕНЯ ОЗО

на 202І/2022 навчальний рік

Схвалено педагогічною радою
ОЗО "Черепковецький ЗЗСО І-ІІ ступенів Глибоцької селищної ради"
від 31.08.2021


ЗМІСТ

1. Загальне положення

2. Розділ 1. Призначення філії та засіб її реалізації.

3. Розділ 2. Опис"моделі"випускника філії.

4. Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу філії

5. Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.


Загальні положення

Освітня програма Новововчинецької філії І ступеня ОЗО розроблена на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін, нормативно - правових, законодавчих документів про освіту, що ґрунтуються на Конституції України, законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про охорону дитинства». Національній доктрині розвитку освіти, указах Президента «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Указу Президента України від 16.12.2011 №1163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні», Концепції профільного навчання, Концепції національно-патріотичного виховання.

Практична діяльність у 2021-2022 н.р. буде побудована згідно з Положенням про заклад загальної середньої освіти, річним планом роботи, який в цілому охоплює усі напрями діяльності, внутрішні нормативні документи, що регламентують діяльність закладу:

- Положення Новововчинецької філії І ступеня ОЗО;

- правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені зборами трудового колективу;

- колективний договір.

Типові документи відповідають діючому законодавству, всім нормативним документам, що регламентують перебування учнів у закладі освіти, Конвенції ООН "Про права дитини", Концепції Нової Української Школи.

Освітня програма Новововчинецької філії І ступеня ОЗО на 2021 – 2022 навчальний рік складена у відповідності до наказів МОН України від 20.04.2018 № 407 .

Навчальні програми, за якими працюватиме Новововчинецька філія І ступеня ОЗО в 2021-2022 н.р.:

· В дошкільному підрозділі - за освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина»;

· для -3-4класу – за авторською програмою О.Я.Савченко, затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:

· для 3-го класу –910годин/навчальний рік,

· для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у1 класі - 30 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин

Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додатковий час на навчальні курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (Основи християнської етики)

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Освітня програма Новововчинецької філії І ступеня ОЗО спрямована на формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.


Розділ 1. Призначення Новововчинецької філії І ступеня ОЗО та засіб його реалізації.

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасної школи - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Рівнями освіти в філії є:

· дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;

· початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма (3-4клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання (3-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації

В Новововчинецькій філії І ступеня ОЗО навчається 14 учнів та 15 вихованців дошкільного підрозділу. Навчально-виховний процес забезпечують 11 працівників ,

З них 5 педагоги, серед яких 2 вчителі зі званням «Старший учитель», 1 учитель із Вищою кваліфікаційною категорією, 1 – з ІІ категорією, 1 – вчитель-спеціаліст.


Розділ 2. Модель випускника .

Світова глобалізація, швидкий розвиток наукових досліджень, нові інформаційні технології потребують прискореного випереджального інноваційного розвитку освіти, створення умов для розвитку особистості, її інтелекту й духовності. А отже, постають і нові вимоги до сучасного випускника школи.

Здобувач початкової освіти повинен відповідати таким критеріям:

1. Сформованість пізнавального потенціалу особистості випускника.
Показники:
- навчання учнів;
- розвиненість мислення (зокрема навички аналітичного мислення);
- пізнавальна активність учнів (зокрема здібність до активної розумової діяльності).

2. Сформованість морального потенціалу особистості випускника.
Показники:
- моральна спрямованість особистості;
- сформованість ставлення учня до Батьківщини, суспільства,родини, школи, класного колективу, себе, природи, праці.

3. Сформованість комунікативного потенціалу особистості випускника
Показники:
- комунікативність;
- сформованість комунікативної культури в учнів.

4. Сформованість естетичного потенціалу особистості випускника.
Показники:
- сформованість естетичної культури ( розвиненість почуття прекрасного та інших естетичних почуттів);
- художньо-творча активність на оптимальному для кожного учня рівні

5. Сформованість творчого потенціалу особистості випускника.
Показники:
- творче мислення учнів;
- здібність до самовизначення і самореалізації;
- різнобічні інтереси.

6. Сформованість фізичного потенціалу особистості випускника
Показники:
- стан здоров’я учнів випускних класів;
- розвиток фізичних якостей.
Модель компетентного здобувача початкової освіти повинен відображати:
- рівень засвоєння випускником основних і додаткових загальноосвітніх програм;
- сформованість основних груп компетентностей учня;
- домінуючий спосіб мислення здобувача початкової освіти;
- рівень сформованості соціальних навичок випускника;
- пріоритетні особистісні риси, які мають сформуватися в учнів у процесі засвоєння освітньої програми кожного рівня

Загальні риси здобувача початкової освіти:

Працелюбний, вольовий, уважний старанний, емоційний, інтелектуальний.

Дитина з розвинутою мовою, мисленням, зоровою й слуховою пам’яттю, яка вміє рефлексувати, слухати й чути, мислити й володіти почуттям самоконтролю та самостійності.

Якісні характеристики:

Упевненість у собі, відчуття повноцінності, старанність , працелюбність, самостійність, дисциплінованість, емпатія, доброзичливість, комунікативність, мотивація досягнення успіху, соціальна мотивація (відповідальність, обов’язок), навчально-пізнавальні інтереси.

Модель компетентного здобувача початкової освіти

Соціальна компетентність:
- умінні безконфліктно співіснувати в колективі;
- вмінні приймати рішення;
- вміння робити вибір;
- уміння спілкуватись;
Самоосвітня компетентність:
- самостійність у навчальній діяльності;
- володіння основними засобами самоконтролю;
- вміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв’язання проблем;
- уміння зосереджуватися й підтримувати увагу.

Пізнавальна компетентність :
- рівень освіти повинен відповідати Державному стандарту початкової загальної освіти;
- вміння виділяти суттєві властивості, узагальнювати, робити висновки.

Особистісна компетентність:
- уміння працювати над розвитком індивідуальних здібностей;
- активність і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності;
- вміння аналізувати свої думки та дії.

Компетентне ставлення до свого здоров’я:
- рухова активність;
- емоційно-позитивне ставлення до навчання;
- фізична розвиненість.

Таким чином, педагогічний колектив Новововчинецького ОЗО працює над формуванням випускника, який в подальшому житті буде здатний до самовизначення й самореалізації.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу .

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів

освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання

з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та

системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати

позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей

здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова та література , іншомовна освіта);

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізкультурна.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови та літератури, є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності;

здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для

досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах

різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами

письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості,

спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної

компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного

спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та

задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах

безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію; розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з

іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи

іноземну мову.

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та

інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і

моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати

із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і

практичних задач; застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в

галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових

компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності,

розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою,

формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення

відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у

навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на

запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює

навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;

опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з

доступних джерел, та представляє її у різних формах;

усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює

роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у

навколишньому світі;

критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо

його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в

галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до

зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому

шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і

національного самовираження.

Здобувач освіти:

втілює творчий задум у готовий виріб;

дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто

його оточує;

ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;

практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності

до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого

самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та

етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані,

критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання

задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за

допомогою цифрових пристроїв та без них;

усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та

цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе,

суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних,

міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є

формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей,

активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через

особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки,

збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого

розвитку.

Здобувач освіти:

дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить

загрозу для життя, здоров’я, добробуту;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для

здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;

робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує

та оцінює наслідки і ризики; виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування

громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до

змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної

громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини,

толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з

урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у

часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат

(подій);

орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його

розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;

працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує

зміст джерел, критично оцінює їх;

узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і

сучасне;

представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а

також про події суспільного життя;

має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і

свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та

нерівного ставлення до особистості;

усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні

основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;

дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну

участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших

компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти:

виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;

пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;

пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших

ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять

фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного

розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення

життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти:

регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та

спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних

життєвих ситуаціях;

добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;

керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і

програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного

задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.


Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчальний виховний заклад, Новововчинецькою філією на основі базового складено навчальний план на 2021-2022 навчальний рік, конкретно опрацьовано шкільний компонент згідно з умовами і потребами закладу.

Навчальний план Новововчинецької філії І ступеня ОЗО - це основний державний нормативний документ, який є складовою державного стандарту загальної середньої освіти. Він визначає структуру змісту загальної середньої освіти (інваріантна і варіативна складові), освітні галузі, розподіл годин між ними за роками навчання; обумовлює гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу. Варіативна складова сформована закладом, ураховуючи інтереси, бажання учнів і батьків, можливості школи; вона становить шкільний компонент змісту освіти.

При формуванні робочого навчального плану освітньої програми враховано вимоги Закону України «Про освіту» від 5.09.2017р № 2145-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» , а також типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН від 20.04.2018 № 407:

· Для 3-4 класу – за авторською програмою О.Я.Савченко, затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти”

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосованих у ньому педагогічних технологій

Основним джерелом змісту освіти на державному рівні є такі документи: навчальний план закладу освіти, освітні стандарти, предметні програми, підручники.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена селищною радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 367.

Кількість класів у закладі – 2,

Кількість учнів – 14.

Мова навчання – українська.

Структура навчального року встановлюється закладом освіти у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом. З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов та карантинного розподілу, структура 2020-2021 навчального року та канікули для учнів можуть бути змінені за погодженням відділу освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради .

2020-2021 н.р. розпочинається 1 вересня 2020 року святом «День знань».

Навчальні заняття у всіх класах завершуються не пізніше 01 липня.

Навчання учнів організовується за семестровою системою.

І семестр – з 01.09.21 по 27.12.2021

ІІ семестр– з 13.01.2022 по 28.05.2022

Упродовж 2021-2022 навчального року для учнів проводяться канікули

не менше 30 календарних днів.

Канікули:

осінні: з 25 жовтня по 31листопада,

зимові: з 28 грудня по 12 січня,

весняні: з 22 березня по 28 березня.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014р. №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015р. за №157/26602, учні 4 класу будуть складати державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.

Заклад освіти працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні – субота, неділя.

Тривалість уроків у 1 класі – 35 хв., у 2-4 класах – 40 хв.
Тривалість перерв10 хв., коли харчуються учні -20 хв.

Розклад дзвінків

1 урок – 09.15 – 09.55

2 урок – 10.05 – 10.45

3 урок – 10.55 – 11.35

4 урок – 11.55 -12.35

5 урок – 12.45 -13.25

6 урок – 13.35 -14.15

Шкільний підрозділ працює в 1 зміну, початок уроків о 9.15.

Інваріантна складова навчального плану у Новововчинецькій філії І ступеня ОЗО реалізовується повністю.

Новововчинецька філія І ступеня ОЗО здійснює свою освітню діяльність згідно нормативних документів, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів. Освітня програма закладу розроблена з урахуванням вимог закону України «Про загальну середню освіту»

Навчання здійснюється:

- Для 3 та 4 класів згідно листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів;

Розділ 6 . Показники ( вимірники) реалізації освітньої програми.

Діяльність із розбудови внутрішньої системи забезпечення якості в Новововчинецькому ОЗО здійснюватиметься в процесі безперервного вдосконалення якості освітньої діяльності, критеріїв та індикаторів для їх оцінювання, а саме:

Система управлінської діяльності ;

Освітнє середовище ;

Система педагогічної діяльності ;

Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості різноплано­ва, складна та змістовна робота, до якої залучено всіх учасників освітнього процесу, а також засновника.

Політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти визначаються закладом освіти і враховують специфіку його діяльності. Основні політики і процедури вивчення якості освітньої діяльності в Новововчинецькому ОЗО є такими:

- система моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між передшкільним та початковим рівнями освіти тощо);

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (Новововчинецьке ОЗО визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню) тощо.

Показники, які впливають на освітню діяльність в закладі освіти:

система оцінювання навчальних досягнень учнів;

підсумкове оцінювання учнів;

фінансування закладу освіти;

кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо.

Об’єктами, механізмами та термінами контролю є:

- Кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення педагогічної кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років в шкільному підрозділі, не менше120 годин в дошкільному підрозділі, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація - 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, , дистанційне навчання протягом року);

- Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік)

- Якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою).

Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в шкільному підрозділі філії

Виховання учнів у закладі освіти здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених в Конституції та Законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь навчально-виховний процес в шкільному підрозділі філії зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях загальнолюдських, поваги до іншої людини, любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію навчально-виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії , віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, квести, інтерактивні уроки тощо.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття.

Розділ 8. Програмно- методичне забезпечення освітньої програми.

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №407 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254 Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів

Розділ 9. Освітня програма дошкільного підрозділу

1. Загальні положення

Програма розроблена відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту, Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція) та Концепції Нової української школи.

Освітня діяльність в дошкільному підрозділі закладу освіти буде організовуватись відповідно до закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту, Указу Президента України від 13.10.2015 №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2010 роки», Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція) , Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Положення про дошкільний навчальний заклад(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 №305), санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності ( затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 №446), листів Міністерства освіти і науки від 30.07.2009 №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах», від 27.09.2010 №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку», Листа Міністерства освіти і науки України від 13.06.2017 №1/9-322 «Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2019-2020навчальному році» , від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах», листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 «1,4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах», власного Статуту та інших нормативно-правових документів у сфері освіти.

Дошкільний підрозділ здійснює освітньо-виховний процес за пріоритетними напрямами:

· гуманітарним,

· екологічним.

Навчальний рік у закладі освіти починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 01 червня по 31 серпня.

У дошкільному підрозділі ОЗО встановлено 5-денний навчальний тиждень. Заклад працює з 8.00 до 18.30.

Враховуючи підсумки навчально - виховної роботи за минулий навчальний рік, педагогічний колектив дошкільного підрозділу продовжує спрямовувати свою діяльність у наступному році на вирішення методичної теми: «Формування гармонійно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої життєво компетентної творчої особистості дошкільника в умовах гнучкої системи освіти».

2. Основні завдання дошкільного підрозділу.

1. Розвивати монологічне мовлення дітей дошкільного віку у процесі навчання розповідання за картинами.

2. Формувати основи екологічної культури дошкільників під час ознайомлення з природою рідного краю.

3. Розробити модель інклюзивної освіти в умовах сучасного закладу дошкільної освіти , удосконалювати освітній процес та командну роботу педагогів та батьків вихованців з особливими потребами (за потреби)

У дошкільному підрозділі філії функціонує 1 різновікова група ( до 15 вихованців).

У освітньо- виховному процесі закладу реалізується зміст інваріантної та варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти за комплексними та парціальними програмами.

Зміст інваріантної складової забезпечується через чинну Освітню програму для дітей віком від 2 до 7 років «Дитина» (Освітня програма для дітей від двох до семи років/ наук. кер. Проекту В.О.Огнев’юк; авт. Кол : Г.В.Бєлєнька, О.Л.Богініч, Н.І.Богданець-Білоскаленко (таін.); наук. ред. Ред.: Г.В.Бєлєнька, М.А.Машовець; Мін. Осв. І науки України, Київ. ун-тім Б.Г.Грінченка, 2020.-440 с.)

Мета освітньої програми – реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6 (7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми – сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 (7) років життя,що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації , життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до святу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

Структура програми – визначення освітніх ліній відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, визначення загального обсягу навантаження на кожний вік дитини: ранній вік (третій рік життя), молодший вік (четвертий рік життя), середній вік (п‘ятий рік життя) , старший дошкільний вік (шостий рік життя). Кожна освітня лінія програми завершується показниками компетентності.

3. Види діяльності

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України. 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Ознайомлення із соціумом», «Ознайомлення з природним довкіллям», «Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо), «Сенсорний розвиток», «Логіко-математичний розвиток», « Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування», «Здоров’я та фізичний розвиток»,, Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

4. Форми організації освітнього процесу.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 3-го року життя. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Тривалість спеціально організованих фронтальних занять становить :

· У середній підгрупі – 20 хвилин;

· У старшій підгрупі - 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями не менше 10 хвилин.

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності « Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу.

У освітньо - виховному процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані , комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття , а також міні – заняття упродовж дня.

Робота у гуртках за інтересами дітей у дошкільному підрозділі ОЗО є самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу. Її мета : задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природня, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість. Заняття в гуртках за інтересами переважно планується в другій половині дня. Тривалість гурткової роботи визначено у розкладі занять.

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2019-2020 н.р.

Зміст освітньої програми передбачає:

· Формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

· Виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

· Розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей

Реалізацію змісту освітньої програми здійснює команда педагогів.

У закладі впроваджується інноваційна освітня діяльність:

· Методика сенсорного виховання за М.Монтессорі;

· Методика «Розвивальне читання « Л.Шелестової

5. Проект робочого навчального плану дошкільного підрозділу Новововчинецької філії на 2021-2022 навчальний рік.

В освітньо - виховному процесі реалізується зміст інваріантної та варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти за комплексними та парціальними програмами.

Інваріантна складова

Програма

Автор

Ким, коли затверджені

Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина»

Г.В.Бєлєнька
О.Л. Богініч

Рекомендовано МОН України
Лист МОН України № 1/11-4960

від 23.07.2020 р

Додаток 1
складений відповідно до
Наказу Міністерства
освіти і науки України
20.04.2015 № 446

«Про затвердження гранично допустимого

навантаження на дитину

у дошкільних навчальних закладах

різних типів власності»

Розподіл занять на дитину в дошкільному підрозділі на 2021-2022 навчальний рік

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими підгрупами

друга молодша
(від 3 до 4 років)

середня
(від 4 до 5 років)

старша
(від 5 до 6 (7) років)

Ознайомлення із соціумом

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

5

5

Сенсорний розвиток

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

1

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

3

4

5

Максимальна кількість занять на тиждень

14

16

20

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)**

3,5

5,3

8,3

Назва

освітньої галузі

Класи

Кількість годин

на рік

Кількість годин на рік
(2 клас)

2 клас
(9 учнів)

Кількість годин на рік.
(3клас)

3 клас
(5 учнів)

Разом

Інваріантний складник

Мовно-літературна

350

7

3

350

7

3

14

6

Іншомовна

Математична

140

4

140

4

8

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

105

1

1

1

105

1

1

1

2

2

2

Технологічна

70

1

1

70

1

1

2

2

Інформатична

Мистецька (музичне мистецтво

Образотворче мистецтво)

70

1

1

70

1

1

2

2

Фізкультурна*

105

3

105

3

6

Усього

840

21+3

840

21+3

Варіативний складник

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять (підсилення навчального предмета «Українська мова»)

35

1

70

2

3

Загальнорічна кількість навчальних годин

875

25

910

26

51

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

22/770

22/770

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

875

25

910

26

51

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi