Деякі діти намагаються робити лівою рукою те, що зазвичай робиться правою. Ліва рука розвивається в них швидше.
Це викликано тим, що з ряду причин функції правої півкулі головного мозку зосереджені в таких дітей у лівій півкулі. Найчастіше це результат спадковості. Іноді ліва рука більше розвинена й тому, що через ушкодження або захворювання ослаблена права.
У ліворуких ліва рука більша за розміром, на кисті руки виступають вени. До лівої півкулі головного мозку переходить також регулювання мовлення, яке звичайно зосереджено в правій півкулі. У зв'язку з цим мовлення в ліворуких розвивається трохи повільніше, ніж звичайно. Але поступово воно вирівнюється.
Зазвичай у ліворуких посилені мімічна мускулатура лівої сторони обличчя і жестикуляція лівою рукою.
Нав'язливо переучувати ліворуких не слід. Це може привести до порушення плавності вимови, навіть до заїкуватості, до непевності в діяльності лівої руки й інших порушень. Але необхідно все ж таки розвивати обидві руки, залучати і праву руку до різних дій. Граючи з дитиною, треба прагнути до того, щоб іграшки й інші предмети вона брала обома руками. Поступово, коли дитина працює з «конструктором», майструє, перед нею можна ставити такі ігрові задачі, які зручніше виконувати за допомогою правої руки. Такі ранні вправи будуть все більше ускладнюватися в навчанні, праці і спорті.
Вправи, проведені з ліворукими дітьми, повинні мати невимушений характер. Не слід підкреслювати аномалію дитини.
Ліворукість не є перешкодою для досягнення людиною високої досконалості і майстерності в будь-якій справі.
Як виявити ліворукість?
Андрійко і Таня — брат, і сестра. Батьки вирішили віддати їх у школу одночасно. Але от що дивно: п'ятирічна Таня вже цілком добре для свого віку читає і пише, а Андрійко, якому шість років, ніяк не може освоїти ні читання, ні письмо, не вимовляє літеру «р», хоча займаються батьки з ними зовсім однаково. Андрійко — тендітний, плаксивий, трохи незграбний хлопчик, йому нерідко перепадає від однолітків Через рік уже треба йти в перший клас, а він зовсім не готовий до цього. Можливо, хлопчика очікувала б доля невстигаючого учня, якби батьки вчасно не звернулися по допомогу до логопеда.
Багаторічний досвід роботи з дітьми підказує мені, що хлопчик, скоріш за все, лівша. Перевірити це дуже легко. Я прошу Андрійка скласти руки замком, потім схрестити їх у «позі Наполеона». В обох випадках зверху виявляється ліва рука. Потім пропоную прицілитися, нібито стріляючи з уявлюваного пістолета — він цілиться лівим оком. Запитую маму, чи не лівша її син. Так, підтверджує мама, він намагався у раннім дитинстві все робити лівою рукою, але вона його перевчила. Але ж вибір правої чи лівої руки — це не каприз дитини. Він пов'язаний з розподілом ролей між півкулями головного мозку. Це закладено в людині від народження, пов'язано зі спадковістю і цього не можна виправити ніякими засобами. Багато ліваків, яких переучили з дитинства, усе життя пишуть, їдять правою рукою. Зате все, чому навчаються самостійно, вони роблять лівою. Права рука залишається менш спритною, менш пристосованою до праці. Саме тому переучені лівші часом бувають скутими, незграбними, часто впускають і розбивають усякі предмети.
Кожна півкуля головного мозку має свої специфічні функції. Наприклад, у «чистого» правші (а таких у країнах Європи приблизно 42 %) за мовлення, читання і письмо відповідає ліва півкуля, права ж має більш глобальні функції: у її «веденні» знаходиться сприйняття музики, звуків природи (співу птахів, криків тварин, плескоту води, шуму дощу, інтонацій і тембру голосу). У «чистих» ліваків (їх приблизно 5—8 %) все навпаки. Але ж, як відомо, правою частиною тіла керує ліва півкуля, а лівою — права. Отже, коли лівшу змушують писати правою рукою, він не може задіяти для освоєння цієї навички свою праву півкулю, самою природою призначену для контролю за усною і письмовою мовою. Правою ж рукою керує ліва півкуля. У результаті в лівій півкулі в лівші починає поступово формуватися додаткова мовна зона. Але процес цей іде досить повільно, важко, тому що відповідної бази в цій півкулі немає. От тому в ліворуких нерідко зустрічаються затримка мовного розвитку (особливо в хлопчиків), шепелявість, гаркавість, заїкуватість. Багато ліваків-дітей важко навчаються читати і писати. Труднощі виникають через те, що в нас, у Європі, прийнято писати зліва направо. Якщо ж ведуче око в дитини — ліве, то вона не відразу може навчитися орієнтуватися на листі паперу. Її погляд мимоволі спочатку падає на правий бік книги, зошита. Буває, що дитина-лівша починає читати слово з кінця. Розуміє, що виходить нісенітниця, і не зважується вимовити її вголос. Дорослі ж (як батьки, так і вчителі) навіть не здогадуються, що таке можливо, і тому не знають, як допомогти малюкові.
Але не всі діти-лівші зіштовхуються з такими проблемами. Наприклад, Танечка, Андрійкова сестричка, у свої п'ять років без зусиль читає і пише прості слова, хоча вона теж лівша. У чому справа? А все дуже просто. Мама вчила доньку не тільки читати і писати, але і вишивати. Це привчило дівчинку подумки планувати напрямок дій руки. Андрійко ж, як хлопчик, вишивати не вмів, він займався малюванням і танцями. А ці дуже корисні заняття, на жаль, не могли допомогти йому орієнтуватися в напрямках письма і друкованих рядків.
Висновки напрошуються самі собою. Дитині-лівші можна допомогти, і це під силу всім батькам. Визначити ведучу руку і ведуче око ви зможете за допомогою тестів, описаних вище (руки в замок, «поза Наполеона», прицілювання). До речі, проблеми з читанням, письмом і мовою можуть виникати й у частково ліворуких, якщо ведуче око в них — ліве (ведуча рука в обох тестах може бути правою). У тексті, призначеному для читання, у таких випадках треба позначати кольоровим олівцем літеру, з якої слід починати читати. Або ж ставити стрілочки, які вказують напрямки читання. Якщо дитина пише друковані літери дзеркально, «у зворотну сторону», робити їй зауваження даремно. Краще запропонуйте списувати літери по пунктирних лініях, позначених стрілочками. Так вона досить швидко навчиться зображувати літери правильно.
Якщо до п'яти років дитина не може освоїти вимову звуків «р» і «л», свистячих та шиплячих звуків, то бажано звернутися до логопеда. Заняття з логопедом вимагають досить багато сил і часу, тому краще вирішити цю проблему до вступу до школи, коли дитина ще не завантажена уроками.
Переучувати дітей з лівої руки на праву не потрібно. Це не тільки насильство над психікою, але й грубе втручання в складну діяльність мозку, і може сильно ускладнити подальше життя. Лівшам і так нелегко: через гаркавість, шепелявість, незручність, погані оцінки їм дістається більше докорів і глузувань, вони з дитинства бувають більш уразливими. менш захищеними.
Ідеальним було б навчити дитину-лівшу користуватися обома руками. Адже всі знаряддя праці, вся техніка, всі музичні інструменти розраховані на те, що користуватися ними будуть правою рукою.
Перевага правої руки, боротьба з ліворукістю — не більше ніж забобон. Адже не у всіх країнах прийнято писати правою рукою зліва направо. На Сході, де порядок письма інший, нітрохи не менше розумних і талановитих людей. Чимало їх і серед європейських ліваків. Ліворукими були, наприклад, Лев Толстой, Леонардо да Вінчі, Чарлі Чаплін і багато інших знаменитих і обдарованих людей.